Книга “Електротранспорт України. Енциклопедичний путівник” Частина 1. Історія створення

Книга Електротранспорт України присвячена історії розвитку електротранспорту в містах України за весь період його існування. Вона охоплює історію трамваю, тролейбусу, метрополітену, фунікулеру.

Цей енциклопедичний путівник є першим комплексним дослідженням історії міського електротранспорту в Україні. На жаль, у нас досі панувало суто утилітарне ставлення до міського електротранспорту, як і до багатьох інших речей з повсякденного життя, тож багато документів було знищено як непотріб, а ті, що збереглися, не завжди є точними та повними. За радянських часів було досить поширеним явище, що мало назву “приписки”, тобто внесення до документації завищених даних. Численні нормативи, планові завдання, сувора звітність також спонукали електротранспортні господарства до внесення до документів викривлених даних. Аж до тієї міри, що в документах, одночасно складених різними інстанціями, одні й ті самі дані могли істотно різнитися.

Традиції “прикрашання” документації досі не пішли в минуле. От декілька прикладів. 1999 року від К-11у в Лисичанську вже залишалися самі лише каркаси кузовів, але за документами ці тролейбуси ще декілька років працювали як пасажирські. У Києві останній DAC-217E пройшов вулицями 2007 року, хоча за документами декілька таких тролейбусів і досі є пасажирськими. Насправді вони стоять на території дніпропетровського ремонтного заводу (вже колишнього), і перспективи їхні є примарними. Після того, як два ЮМЗ-Т2 було передано з Києва до Сєверодонецька, протягом певного часу ці тролейбуси фігурували в документації обох міст. Під час підготування книги так і не вийшло з’ясувати, що відбувалося з 9Tr у Макіївці: на маршрутах вони не працювали, але як довго насправді перебували в тамтешньому депо й чи перебували взагалі?..

Книга Електротранспорт України


Публікації у відомчих виданнях – журналах “Міське господарство України” та “Жилищное и коммунальное хозяйство” – містять чимало помилкової інформації, публікацій у “звичайних” виданнях це стосується ще більше. Тож книга, яку ви тримаєте в руках, стала чи не найпершою спробою відшарувати, де це є можливим, бюрократичні викривлення і дослідити справжню історію, якою вона була.
Під час роботи автори користувалися також розвідками аматорів-ентузіастів місцевої історії трамваю та тролейбусу досліджуваних міст, спогадами трамвайників-ветеранів.

Структурно книга Електротранспорт України складається з чотирьох розділів. У першому подано коротку загальну характеристику розвитку окремих видів міського електротранспорту, а також опис рухомого складу (цей текст підготовлено за участю Андрія Бутковського та Дмитра Єрмака).

Автори також висвітлили історію конки, але лише тією мірою, якою без неї не обійтися для змалювання появи трамвайних систем та ліній. Адже ще сто років тому під словом “трамвай” розуміли міську пасажирську (й не лише) залізницю незалежно від виду застосовуваної тяги. Що стосується парового та бензомоторного трамваїв, які теж не можна вважати за різновиди електротранспорту, то тут, як виняток, зважаючи на нечисленність та певну унікальність їхніх систем, а також на те, що в даному разі йдеться про самохідні транспортні засоби, автори вирішили дати коротке змалювання подібних систем.

Трамвай
Книга Електротранспорт України

Другий розділ книги Електротранспорт України є основним. Це – довідковий розділ зі змалюванням усіх трамвайних і тролейбусних систем України. Усі міста впорядковано за абеткою. Окрім того, окрема глава Сімферополь – Алушта – Ялта (міжміська траса) присвячена міжміській тролейбусній лінії в Криму. Кожна стаття містить коротку характеристику самого міста (географічне розташування, відстань до найближчих великих міст із міським електротранспортом основними автошляхами, коротка історична та економічна
довідка, дані про динаміку населення, особливості мікрогеографії міста).

Книга Електротранспорт України

Основна частина статті детально оповідає про історичний розвиток окремо трамваю, тролейбусу та метрополітену, тут подано фотоілюстрації. Назви вулиць у тексті та на схемах наведено відповідно до історичного періоду, у дужках подано сучасні назви. Винятками є Київ та Одеса, де багато вулиць, якими ходили трамваї, неодноразово змінювали назви (списки перейменованих вулиць для цих міст наведено наприкінці основної статті), а також Львів та Чернівці, які перебували під владою декількох країн, і назви вулиць були зовсім іншими (у цьому разі австрійські та польські або румунські назви на схемах подано без сучасних еквівалентів).

Книга Електротранспорт України

Тексти також містять деяку статистичну інформацію про довжину ліній, кількість трамваїв і тролейбусів та обсяги перевезення пасажирів за різні роки (основний статистичний матеріал, що ілюструє динаміку змін рухомого складу за роками, загальні таблиці типів рухомого складу, а також дані про зміну довжини мережі наведено після статті окремо для трамваю та тролейбусу). Статтю завершує список маршрутів, де подано кінцеві, довжину та час оборотного рейсу, максимальні виходи на лінію.

Книга Електротранспорт України

Статтю про кожне місто проілюстровано картосхемами розвитку маршрутних мереж трамваю та тролейбусу. Схеми змальовують історію розвитку маршрутних мереж, що неможливо було зробити в текстах – там наведено лише дані про відкриття деяких найважливіших ліній.

Книга Електротранспорт України
Чернівці

Для міст із не надто розгалуженими мережами ліній та невеликою кількістю маршрутів подано лише по одній схемі, на якій показано нині наявну мережу трамвайних та тролейбусних ліній, а також закриті та проектовані лінії (якщо їх будівництво починали, але не завершили). Зазначено номери маршрутів за останньою датою в заголовку кожної схеми (в окремих випадках може бути інший рік, тоді це зазначено на схемі окремо). На всіх ділянках мережі надписано дати відкриття та закриття (якщо їх закрито) руху трамваїв та тролейбусів. На схемах також вказано розташування депо й вагоноремонтних заводів, основні залізниці в межах міст та річки. Для розуміння знаків та ліній різної товщини й штрихування на форзаці книги та наприкінці розділу Огляд міст наведено умовні позначки для схем.

Зміни рухомого складу та маршрутних мереж тривають безперервно. Відбувалися вони й під час підготування книги до друку. Аби уникнути хронологічної плутанини та непорівнюваності даних з різних міст, автори вирішили обмежити термін дослідження 31 грудня 2009 року, й не висвітлювати зміни, що відбулися пізніше.

У третьому розділі за абеткою згруповано міста, де електротранспорт проектували, але до моменту видання книги він так і не з’явився. У цьому ж розділі подано міста, де діяли конка або паровий трамвай, але з різних причин вони не еволюціонували в електричний трамвай.

Книга Електротранспорт України


Четвертий розділ є підсумковим, у ньому проаналізовано сучасний стан та перспективи функціонування електротранспорту (автор розділу – Борис Бахтєєв).


Наприкінці книги йде бібліографічний покажчик літератури, яку було використано під час підготування матеріалу, окремо до кожного міста за абеткою.

Книга Електротранспорт України

Для зручності сприйняття відстаней їх подано лише в метричній системі одиниць. Усі дати в тексті та на схемах наведено за григоріанським календарем (новим стилем), натомість у бібліографічних даних усі дати для періоду до 28 лютого 1918 року включно зазначено за старим стилем, за винятком даних, що стосуються Коломиї, Львова та Чернівців. Якщо в читача виникне бажання перевести дати на старий стиль, то до 12 березня 1900 року включно від дати потрібно відняти 12 днів, а з 13 березня 1900 року – 13 днів.


Написання книги тривало в декілька етапів. Перший варіант Сергій Тархов підготував ще 1995 року, проте з економічних обставин видати книгу тоді не вийшло. Тож Сергій Тархов написав основний текст книги, він також склав і підготував карти. Переклав їх українською мовою та накреслив Борис Кочешков. Інформацію для книги С. Тархов збирав з 1976 року у бібліотеках: Науковій НАН України (Київ та Львів), Російській національній (Москва), Державній історичній (Москва), Австрійській національній (Відень), обласних міст України; у державних архівах: Центральному державному архіві
вищих органів влади та управління України (Київ), Центральному державному архіві РФ (Москва), Державних архівах Кіровоградської, Львівської, Донецької областей. Усім працівникам цих бібліотек та архівів автори висловлюють щиру подяку за надану ними допомогу. Окрім того, протягом 1974–1995 років С. Тархов відвідав переважну більшість трамвайно-тролейбусних управлінь для отримання технічної та статистичної інформації про роботу міського електротранспорту.


Роботу над книгою Електротранспорт України було поновлено 2005 року, коли завдяки розвитку комунікаційних технологій полегшилося спілкування з ентузіастами електротранспорту з різних міст. Протягом 2006–2008 років Кость Козлов переклав наявний текст українською мовою, відвідав усі підприємства електротранспорту для збирання інформації за період після 1995 року. Він також зібрав інформацію для книги у Державних архівах м. Києва, Київської та Дніпропетровської областей та в архівах КП “Київпастранс” і КП “Дніпроелектроавтотранс”. Усе це дозволило не лише доповнити наявні 1995 року тексти та схеми, але й внести низку уточнень. У результаті схеми було перемальовано Олегом Гаврищуком з використанням сучасних програмних засобів. Таблиці рухомого складу підготували Анатолій Вількович та Ааре Оландер на основі статистичної звітності підприємств та даних заводів-виробників.

Книгу ілюстровано фотографіями з фондів Центрального державного кінофотофоноархіву (ЦДКФФА) України ім. Г.С.Пшеничного, Російського державного архіву кінофотодокументів (РГАКФД), музеїв при трамвайно-тролейбусних управліннях, з архівів авторів, а також сучасними фото авторів та ентузіастів електротранспорту. Фотографії систематизували Кость Козлов та Ааре Оландер.

Книга Електротранспорт України
27.09.1939 Трамвай заводу “Lilpop” на площі Міцкевича

Придбати книгу “Електротранспорт України. Енциклопедичний путівник” можна в нашому інтернет магазині

Seva
Коментарів немає
Категорії:
Статті
Відгуки
Поки немає жодного відгуку.
Написати відгук
Всі результати пошуку